Чи справді Одесу заснували 1794 року на порожньому місці?

Наталя6 листопада 2026 р.

Міф: Одесу заснувала Катерина II 1794 року на порожньому місці, і саме з цього починається історія міста.

«Одесу заснували лише 1794 року, ім’я місту дала імператриця Катерина, отже вся заслуга в його існуванні належить Росії». Так журналістка LB.ua формулює головний меседж російської пропаганди про Одесу, а дослідниця Оксана Довгополова називає його міфом, насадженим радянською історіографією [6]. У жовтні 2022 року Путін повторив його майже дослівно, назвавши Одесу містом, заснованим Катериною II [14]. До грудня 2022 року на Катерининській площі стояв пам’ятник з офіційною назвою «Засновникам Одеси» [13]. Наш проєкт називається «Одеса 1415» саме тому, що перша письмова згадка про порт на цьому місці старша за той рескрипт на 379 років. Розберімо міф по частинах.

Що кажуть джерела

1. 1415 рік: польський хроніст Ян Длугош згадує «королівський порт Качибей». Під 1415 роком Длугош пише, що до короля Владислава Ягайла прибули посли константинопольського патріарха та візантійського імператора з проханням допомогти зерном. Король «дарує та надає запитану кількість зерна і виділяє його для отримання ними у своєму королівському порту Кочубіїв», в оригіналі «in portu suo Regio Kaczubyeiow» [1]. Зустріч відбулася у Снятині; історики датують її 19 травня 1415 року [1][4][10]. 2015 року на честь 600-річчя цієї згадки в Одесі відбулася всеукраїнська наукова конференція з привітанням від Інституту історії України НАН [10]. Важливе застереження, яке ми не приховуємо: поселення не жило безперервно. Польський посол Мартін Броневський 1578 року бачив тут лише «Качибеєве городище» і чув, що «був раніше досить значний порт» [1], а історики Петрунь і Добролюбський наголошують, що в XVI–XVII століттях постійного поселення тут могло не бути [2].

2. Османський Хаджибей: село, замок, порт і фортеця Єні-Дунья. У XVIII столітті поселення відроджується. 1765 року запорозький перекладач Костянтин Іванов доповідав: «при море делается крепость, коя наименована Ени-Дуня… Прежде же было там село, а именовалось Куджабей» [1]. 1784 року французький інженер Лафіт-Клаве описав тут два татарські селища, замок і маяк, де вантажили зерно, масло та шкіри [1]. Фортеця стояла на високому березі від сучасного Воронцовського палацу до середини Приморського бульвару [9]. Тарас Гончарук за планами 1766, 1784 і 1793 років реконструює маяк, пристань, казенні та приватні будівлі османського Хаджибея [10].

3. 1789 рік: Хаджибей беруть разом із чорноморськими козаками. 14 (25) вересня 1789 року фортецю взяв загін де Рібаса; активну участь у штурмі брали загони Чорноморського козацького війська під командуванням Захарія Чепіги та Антона Головатого [1][2][3]. Замок одразу підірвали й розібрали на будматеріали: «це був наказ Потьомкіна» [7].

4. Рескрипт 27 травня 1794 року — про порт у вже існуючому Хаджибеї, а не про заснування міста. Український інститут національної пам’яті формулює прямо: у рескрипті «мова йде не про закладення міста, а про розбудову вже існуючого міста Хаджибей» [4]. Історик Володимир Півторак переказує зміст документа як рескрипт «про вільний вхід торговельних суден у Хаджибейську гавань та реконструкцію існуючого порту» [5]. Хаджибей 1793 року був маленьким, 28 осіб у десяти дворах [2], але це було поселення з портом, замком і маяком, а не степ.

5. Назва «Одеса» з’являється лише 1795 року, і указу про перейменування досі не знайдено. Уперше назва трапляється в документі від 10 (22) січня 1795 року; «жодних офіційних документів щодо перейменування й досі не знайдено» [2]. Encyclopedia of Ukraine додає, що ім’я дали через хибне припущення, ніби тут стояла грецька колонія Одессос [3].

6. Археологія: під бульваром лежать шари від греків до османів. Під час реконструкції Приморського бульвару 2008 року фахівці Одеського археологічного музею знайшли залишки давньогрецького поселення VI–V століть до нашої ери та сліди фортеці Єні-Дунья; розкоп зберегли під скляним куполом [8][9]. Розкопки 2020-х років під керівництвом Андрія Красножона знайшли кераміку XIV століття, близько 1360 року, і стіни османського замку, який «сів» між Дюком, фунікулером і будинком № 8 [7]. Висновок археолога: «місто не було засноване на порожньому місці — замок, з яким пов’язують початок історії сучасного міста, дійсно існує у вигляді руїн» [7].

Звідки взявся міф

Дата 2 вересня має автора. Аполлон Скальковський 1837 року назвав 22 серпня (2 вересня за новим стилем) 1794 року днем освячення перших одеських храмів; з 1849 року, на 55-річчя, цей день почали відзначати офіційно [2][11]. Уже тоді дата була сумнівною: 22 серпня було днем коронації Миколи I [2][4]. На столітній ювілей 1894 року професори Кирпичников, Маркевич і Яковлєв радили рахувати від 27 травня, дня рескрипту, а Олексій Маркевич того ж року опублікував розвідку «Город Качибей или Гаджибей — предшественник Одессы», де вперше назвав 1415 рік [2]. Тобто імперські історики самі знали, що Одеса не починається з Катерини.

Радянська традиція закріпила 1794 рік як «початок будівництва» [11]. У 1990-х Олександр Болдирєв («Одесі — 600», 1994) і Тарас Гончарук («Історія Хаджибея (Одеси) 1415–1795 рр. у документах», 2000) повернули дискусію на документальний ґрунт [2]. 11 лютого 2015 року Верховна Рада у постанові про пам’ятні дати зазначила 1415 рік датою заснування Одеси, тоді як у списку історичних населених місць Кабміну 2001 року стоїть 1794 [2]. Місто й далі святкує 2 вересня. Гончарук пояснює, чому дата принципова: її «обрано з ідеологічних причин, щоб підкреслити, що до приходу Росії тут не існувало поселення» [2]. Його порівняння: «турки виводять дату заснування Стамбула від появи давньогрецького міста Візантія, а не від дати штурму їхніми предками Константинополя» [12].

Одеса не була заснована на порожньому місці. 1794 року імперія почала будувати порт у Хаджибеї, поселенні з задокументованою історією від XV століття. Це не применшує XIX століття Одеси. Це лише повертає місту ще чотири століття.

Де це побачити в Одесі

Приморський бульвар: під плиткою біля Дюка лежать стіни Хаджибейського замку, під скляним куполом видно грецьке поселення VI–V століть до нашої ери, а фортеця Єні-Дунья тягнулася звідси до Воронцовського палацу. Про це розповідаємо на екскурсії «Хаджибей: місто до 1794 року».